UA Shorts 1

Намагаючись відновити звʼязок, розʼєднані містом близькі телефонують один одному.

Три роки спостереження за рухомим пейзажем Києва, сконденсовані в 10 хвилин екранного часу.

Це спостереження одного дня. У цьому дні переплелись різні почуття людей, як-от тривога та агресія; смуток, самотність та байдужість; не обійшлось й без веселощів та безтурботності, а також й опори на любов, віру та надію.

Як провідчувати цей день? Жити у смартфоні чи наживо?...

Виходь, Masha, – відчуй себе живою!

Фізичні залишки радянського минулого вкорінені в ДНК Дніпра, Україна. На перший погляд це історія про забуті споруди міста, але так само, як вони затримуються на його горизонті, так і реліквії радянського менталітету залишаються в центрі нашої колективної свідомості.

Майбутнє приходить зараз і в наступну секунду – як хвилі; тоді як фотографія залишається на глибині. Ця глибина дорівнює приблизно половині відстані між мною та моїм дідусем. Відстань між нами називається довжиною хвилі.

Часом абстрактні точки та лінії утворюють пейзаж.

2020 став роком невизначеності і страху: пандемія і боротьба з нею, вбивства і зникнення дітей, гендерне насильство і його безкарність. Ми відчуваємо свою вразливість, тривожимось за себе і за тих, кого любимо. Хочемо вберегти і захистити. Готові пожертвувати частиною своєї свободи в обмін на ілюзію контролю.

Похмурі думки долають Кацумі. Дівчина бачить моторошні знаки, які вказують, що її життя опинилось у точці неповернення. Вона наважується на відчайдушний крок – покінчити життя самогубством. Саме у цей момент з'являється містичний Тигр. Чи зможе він врятувати Кацумі?

Друга світова війна й робота на заводі змусили родину мами режисерки фільму переїхати до Маріуполя. Війна із Росією та наслідки діяльності заводу для довкілля відіграють визначальну роль у її майбутньому житті.

Фільм-колаж, який сплітає людські досвіди, сороміцькі пісні та плин сучасного життя. Сороміцькі пісні – це співанки з еротичними мотивами, які співали на весіллях, вечорницях та застіллях. І хоча в побутовому житті ці пісні співати було соромно, через їхній зміст транслювалися моделі поведінки чоловіка та жінки. Традиція складання співанок існує й досі. Остап Богославець з Надвірної переосмислює сучасний світ молоді у власних співанках.